Шумить необузданий вітер
Ганяє по небі блакить
І серце моє незігріте
До волі отої летить
Як бачу все ясно і чую
Як гомін людей не вщуха
Як я оте діло вартую
І в небі вітри не стиха
Схиляють до розуму линуть
Все далі до нових осель
Піднімуть навчать і покинуть
Щоб вів тих людей Прометей́́́́́́́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290387
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2011
автор: Poeta a terra deserta