До Дня Соціального Працівника

Робота  відкриває  нам  проблеми
Та  негаразди  нашого  життя:
Насильство,  бездомність,  сльози  та  нерви,
Погане  минуле  та  брак  співчуття.

Мов  на  узбіччі  занедбані  люди,
Хто  по  своїй,  по  чужій  десь  вині,
Душевні  образи,  наповнені  бруду.
«Чи  буде  інакше?..»  -  питання  одні…

Жевріє  ще  в  когось  трішки  надія  –
Ми  допоможемо  сили  знайти,
Когось  полонило  повне  зневір’я  –
Пораду  дамо  як  і  це  перейти.

Праця  з  людьми,  що  зайшли  у  безвихідь,
З  дітьми,  яких  залишили  батьки,
І  тим,  потреби  яких  невеликі,
Прагнемо  заходи  ми  провести.

З  прийомних  сімей  усміхнені  діти
У  поглядах  світлих  подяки  нам  шлють.
Щоб  не  ламались  по  вітру  ці  квіти,
У  цьому  робота,  терпкий  це  наш  путь.

03.11.2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290510
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.11.2011
автор: С.Плекан