Люблю я теплу осінь,
У ній себе знаходжу,
Так тепло, тепло й досі,
Коли осіннім лісом в спогадах проходжу
Кудись лечу і знов вертаюсь,
У пору, де трішечки сум пригортає
Чому лиш в ній , лиш в ній я каюсь.
Що юність моя, так швидко минає
Як кружляє осінній листок
Так життя у людей пролітає
Здається вже сплетений життєвий вінок
Та молодість в серці, назавжди буяє
І осінь, як зрілість людська
Поєднує в собі тайни природи
Що не зима, а весна вже зовсім близька
Хоч на душі простяглись юнацькі пригоди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2011
автор: Смола Інна