* * *
Що було, те було,
я стою на нічнім пероні,
На годиннику осінь, і з неба летять дощі,
Пожовтілий листок,
як забутий квиток в долоні,
Теплий спогад про літо в моїй догорає душі.
Що було, те було,
ні пробачень, ні сліз не треба,
Я у ніч загорнусь і тонку запалю свічу,
Подивлюсь на вогонь
і напишу листа до тебе,
Але, мабуть, ніколи тобі його не відішлю…
Тихий ранок холодний
свої піднімає вітрила,
Все тече, все минає, й мій смуток осінній мине.
Я прощаю тебе
не за те, що мене розлюбила,
А прощаю
за те,
що колись ти
любила мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290650
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: Володимир Шинкарук