Осіння таємничість

Вже  жовтень  переходить  в  листопад,
Лиш  листя  де-не-де  шикарно  зеленіє,
Проте  тепло  дарується  стократ
І  мляво  ввечері  помалу  тліє.

Люблю  вертатися  додому  уночі
У  світлі  ліхтаря  дивитися  крізь  мрії
Та  жовте  листя  лине  в  височінь,
Думки  весняні  безперервно  гріє.

Життя  неначе  падає  у  сон
І  ретардація  кидається  у  очі...
Серця,  неначе  б'ються  в  унісон  -  
Весни  непевно  кожен  щиро  хоче...

03.11.2011  року      Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290655
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: hronik