йой…

гупай  своїми  підборами,
гавкай  собаками  за  парканами...
наближайся,
тисни  на  кніпочку...
рішуче  
плечем  тарань  ворота  спокою  і  сну!
луною  розкотяться,
проллються  повенем
наповняться
русла  коридорів,
від  грізного  левового  рику,
від  переможного  крику...
знімаючи  двері  з  петель,
загортаючи  час  у  небуття,
рвучи  на  собі  незручний  одяг  скромності,
незграбно  вмикаєш  світло...
заходь,
намни  боки  моїм  килимам  пуританським,
залишаючи  відбитки,
ковбойських-рокерських  чобіт,
на  білу  порожнечу  серця
ввірвись!
ніч  позатикає  вуха,
ввімкне  гучніше  Баха,
щоб  і  не  чути,
як  тріщать  по  швам  канони  і  табу,
як  об  підлогу  градом    ґудзики  сорочки    стукотять,
...блискавка  вбивча...
зиркнула!
зойкнула!
згинула...
йой...
парасолею,  дахом,  вітрилом
наді  мною  твої  плечі,  груди...  крила...
злетіла...
злетіла
остання  моя  барикада  -
шовкового  ґатунку  кокон  розкрутився
на  кілометри  загадкових  ліній  долі
смикнув  за  нерви,
оголяючи  чуття,
всі  відчуття
і  почуття
вмикаючи  гучніше
ах-х-а-а-а  ...



04.11.2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290719
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 04.11.2011
автор: gala.vita