Серпень. Ні духу, ні сонця сьогодні
Ні тіні святої і тої нема
І ми, німі люди, з думками голодні
Торгуємо силу одную зрання
Чи ти так багатий, кому робиш добре
Для кого будуєш, своє не вбача
Тримаєшся важко даремно хоробре
Твоє се серденько вмира і вмира
До кого тягнулися тяжкії руки
Хорошого взяти вони не могли
За це тобі добре прижилися муки
Ти добре поплакав, тож далі терпи
Як чую, так бачу, нівроку по ділі
Та діло не біля обістя твого
І діти твої од турботи знімілі
Все мріють побачити щастя свого
Я знаю, бо бачив одверте зізнання
Занепад не духом а вірою лиш
Забудь, не цурайся тяжкого зітхання
І діло даремне навіки залиш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290744
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2011
автор: Poeta a terra deserta