Ірреальність – втікаю від власної тіні,
Це вона так грайливо описує мій силует,
Обмальовує чітко яскравим промінням.
Ми ж бо різно-єдині - закодований наш секрет.
Я є вільна, вона ж навпаки є - залежна.
Світло й тінь роздвоїлись та й знову в єдине злились.
Мій двійник, що попереду йде обережно,
Копіює мій крок, щоб окремо ми не відбулись.
Утікати від себе не зовсім доречно,
Компроміс тіні й світла як вихід з глухого кута
Без лукавих зізнань, щирий, беззаперечний.
Скарбом досвіду цінним віддячать прожиті літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290813
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2011
автор: Тамара Шкіндер