Зі спілих вишень у саду
Скрапала місячна волога
У сизі далі я піду
Шукать чого катма довкола
Сповита гордість у ногах
Відкрила шлях у нові гори
Не справа в юності літах
Щось дивне є в моїй дорозі
В сивілих луках за нічліг
Прийму пом’яті млосні трави
Я спати ліг ніяк не зліг
Не вбачу ваші злосні справи
В холодних ріках восени
Утонуть всі мої пороки
Накрию вбогії столи
Й надвечір я навіки змовкну
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290975
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2011
автор: Poeta a terra deserta