Нема на кого сподіватись,
Нема от кого ждать добра.
Хіба до неба що звертатись,
А може й там нікого вже нема...
Ніхто не скаже, не підкаже,
І не розкаже у ві сні...
Як людям далі проживати,
В Богом забутій стороні?!
Вродило ж збіжжя цього року.
Прожити можна й славить долю:
"А би ще гірше не було!.."
Та як не глянь, з любого боку
А радості в людей нема...
Ненападали ж ми ні на кого,
Чужого не забирали ми добра...
Чго ж у себе, в Україні,
Народ не має і до нині
Ні спокою, ані подоланого зла?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291020
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2011
автор: Корнійович