Забракло туалетного паперу -
Видираю з зошита власні вірші,
Наче з крил, давно вже відмерлих, пера,
Від "обухівської" - нічим не гірші.
Забракло того, що завдає болю -
Видирає з пам'яті кожен спогад.
Немає у чому винуватити долю,
Коли вже не звинуватиш Бога.
Не усвідомлюючи пройденого шляху,
Назад звернути. Плюнути у небо.
Зректися зречень. Не боятись страху.
І видирати те лиш, що не треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291096
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Catocala Lacrymosa