Мовчу.
Ти цього так хотіла.
Мовчу.
Відрізав собі крила.
Кричу.
Але ніхто не чує.
Молю.
Свідомість вся бунтує.
Прошу.
Не відомо у кого.
Чого.
Не знаю навіть сам.
Помру.
Ніхто не зауважить.
А якщо ні.
То хай їм паничам.
Забуду.
Принаймні постараюсь.
Не зможу.
І знову закохаюсь.
Віддати б.
Серце своє чорту.
Отримати.
Взамін усе або нічого.
Мовчу.
І від мовчання ріже вуха.
Так голосно.
Але ніхто не слуха.
До болю.
У горлі. До кісток.
Проймає це мовчання.
Ну і що ж.
Нехай.
Все буде так як має бути.
Можливо.
Я зможу все ж відчти.
Колись.
На спині знову крила.
Які колись.
Душа моя зродила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291135
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Fagotyst