Згадалося, як років з два тому
П’яніла від натхненного бажання
Мені здавалось, що в тобі тону
Й зриваюся із скелі в вир без знань я
Що позакласний вичитаний вірш
Мені не втямити ні під яким напором
Бо від туману стало лише гірш
А ти надув мені його на скроні
Чи бачив ученицю ти сп’янілу
Від тих предметів, що читаєш ти?
В мої очах туга була несміла
За тим, що не зумів розповісти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291149
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Троянда Пустелі