Чому залишила ти нас?
За що так Господи караєш?
Рятую маму я для Вас,
І так жорстоко відлітаєш.
Чому ідеш у забуття?
Без тебе жити ми не зможем.
Пробач мене,бо каяття,
Хай промовля для себе кожен.
А ти чекала,що прийдуть,
До тебе діти і розкажуть,
Що болі всі кудись підуть
І усмішку в собі покажуть.
Не дочекалась ти ж...нажаль,
Не зійде вже для тебе сонце.
Всіх обніме німа печаль,
І не загляне місяць у віконце.
Чомусь не знаю,як іти?
Без тебе далі,а чи жити?
Ти в небо ангелом лети,
Надія є щоби простити.
Я ж бачила в твоїх очах,
Які хотіли ніжності й любові.
Тремтіло серце у руках моїх,
І жаль лунав у кожнім слові.
Хотіла ти аби журба,
Летіла вітром,і розбилась в скелі.
І Богу вічна та мольба...
Тай мертве тіло на отій постелі.
Бабусю...ангеле ти мій.
Свою історію я розкажу кому?
Я не забуду...образ твій,
І знов лунає грішне те,
Чому?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291162
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Колос надії