Кожен вчинок життя залишає шрами,
Відстань думок вимірюється роками.
Мета людини – запалити вогонь,
Свого існування, зберігши тепло долонь.
Відчути всі злети й падіння буття,
Щоб потім поринути з головою в забуття.
Відчути бажання любити щоразу,
Як тільки в душі грає музика джазу.
Зануритись в світ своєї мрії,
Забути всі безглузді життєві дії.
Жити в той час,хвилину, секунду,
Даруючи посмішку всім свою чудну.
Залишитись людиною в будь-якій ситуації,
Навіть коли ти на грані деградації.
Керуючи підсвідомістю фантазії й грації,
Знаходитись з світом в межах інтеграції.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291164
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Tinka