Ця незбагненність сторінок буття:
Бажаю, можу, знаю, треба, буду.
В полоні устремлінь колись був я,
Тепер і після, обійти б облуду.
Ще інші сторони пізнати слід,
Лише не той, устелений болотом.
Ти знаєш теж, дивак і я, і світ.
Іти, чи заховатись в тайні гроту?
06.11. 13.28. кафе «Старе місто».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291178
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Ярослав Дорожний