Ми сховані під масками буття
Обманюєм самі себе щомиті
Живемо не своє - чуже життя
Всі наші душі із металу литі
Нам байдуже на всіх, що навкруги
Начхати і на тих, що в нашім серці
Невміємо ми іншим помогти
Живем своє життя неначі мертві
Нам треба проживати кожний день
Так ніби день наступний не прибуде
Ми люди, а не мертвий пень
Якому байдуже на все що є і буде
І кожний з нас цей світ все ж залишає
Але нажаль не кожний в нім живе
І дехто з нас важливого не знає
І все життя по течії пливе
Та я благаю, люди, зупиніться
Не треба плисти по чужій ріці
Це ваша доля, прошу схаменіться
І все тримайте лиш в своїй руці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291183
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Nionela