Ніколи не писав я мудрих слів,
Ніяк не вмів признатися в коханні,
За течією долі вічно плив,
Життя дубасило, немов востаннє.
Крутило руки від живих оков,
Без сенсу доброта чомусь здавалась
Зістарітися можна знову й знов -
Часи похмурі на землі настали.
І думаєш, куди це ти поплив?
Політика вже плаче над тобою суттю,
А кров бушує - ще її не лив,
Проте готовий сипати отруту.
06.11.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291192
Рубрика:
дата надходження 06.11.2011
автор: hronik