…інколи ангели
з неба
до нас телефонують…
бадьоро питають: «Як справи?»,
даруючи час нам викреовати,
антиномічну відповідь
і
мимохідь заглянути в
закапелки свідомості, де
у кутку під лавкою
сховалася правда.
Та ми того не знаємо –
своїми дзвінками ангели
нас попередити хочуть, що
швидкість руху хмари нерівна швидкості листя
(хоч вітер жене їх однаково).
А ми, як комаха в бурштині (словами одного поета),
так вперто в собі вбачаємо блакитних танцівниць.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291347
Рубрика: Верлібр
дата надходження 07.11.2011
автор: manko