Твоя вульгарність... нудить вже від неї,
Хоч всім доводиш, що у цьому справжня ти.
Та це все гра... від гри немає панацеї,
Спустись на землю зі своєї висоти.
Зламай хоч трішки гордості, відріж ті крила,
Прийди до тями, скинь рожеві окуляри...
Колись я пам'ятаю молитвами ти молила,
Щоб всю гидоту заховали у футляри.
Тепер сама себе ненавидиш за мить,
Коли вдяглася в негативності киреї.
На серці і в душі щось рве, там щось чорнить,
Твоя вульгарність... нудить вже від неї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291353
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: fuko`