Втекти, сховатись, і мовчать,
Забути горе та невдачі
Нічого всім не обіцять,
Відкинути усі «подачі»!
Та доброта погубить,
Пригнітить душу, серце вб’є
Ніякого тепла не буде,
Своє життя об стіну розіб’є
Набридло все, ось тут – дістало!
«Замкнутись», вмерти, залягти,
Бодай воно усе пропало,
Щоб потім той катарсис досягти
------------------------------------------
І ось, коли вже досягнув,
Тієї сфери, де спокійно
Маленьке, але «щастя» – таки осягнув,
Тоді і на душі – стає надійно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291404
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: Вальдемар Феруменко