* * *

А  серце  йде  до  тебе  знов,
Йому  не  да́но  це  забути,  
Ти  забери  мою  любов,  
Я  так  бажаю  все  вернути....

Як  хочу  знов  я  у  той  сон,
Де  ми  щасливі,  де  разо́м,  
Ти  ангел,  що  зійшов  з  ікон,
А  я...а  я  стою  перед  судо́м...

Перед  судом  не  Божим,а  людським,
Хай  прокляне  мене  ледащо,
Ти  будеш  вічним,  мов  святим,
А  я...я  не  прийду  уже  ні  за́  що...

Я  не  вернусь  у  те  життя,
Де  люди  забувають  вічне,
Це  вже  не  рай,  це  не  земля...
І  догорає  мертвих  свічка!

Як  хочу  я  у  інший  світ,
У  той,  де  все  проходить  у  коханні,
Де  люди,  кажучи  привіт,
Живуть  не  в  гро'шах,  а  в  пізна́нні..

Та  бачу,  це  уява  тих,
Хто  хоче  вірити  й  кохати,
Хто  хоче  бачити  живих,
Не  тих,  котрих  вже  не  впізнати...

Я  знов  говорю  про  кохання,
Та  болю  в  серці  вже  нема,
Біда  пройшла,  лишилося  чекання...
І  головне,  я  ще  жива)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291464
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: IceHeart