Гримить. болить за всім
невимовлена туга,
невиловлена нитка,
несказані слова.
Болить мені Твоє заплакане
дитятко, Мати Божа.
Кривого танцю діти.
земні падлюки.
А може, Боже..
Захисти мене від цього
веганського Бога із
східними очима, уп"ятимим
у лона українок.
" Ти нє адінок"
Все ок. все ок. Все ок.
Болять уста від люті,
лисніють щоки слідами
плаканої ртуті.
Рядки рягають рівно
" Патокамі нємислімих "
ілюзій.
Гидке, брудне, смердюче
соц-культурне диво
плює мені на руки.
я -натовп. сную ходою
цькованого, битого собаки.
Мені так страшно,
коли я дивлюсь на ті знаки,
чекаючи удару з-за спИни.
Гарчать кістляві пси.
від слини
кривавими слідами блистять їх
морди.
Мені так страшно.Господи,
я хочу спати вічно.
і кликати імя чиєсь так ніжно,
як хтось моє.
І чути дзвін і не боятись слухати
і спати. вічно.
Тримати руку ніжно когось
як хтось мою.
я визнаю. я визнаю.
я повстаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291515
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Harmonika