Узяв собі за моду Чорновик
Себе всім представляти: - „ Чистовик”.
І так до цього марнославства звик,
Що вже й забув, хто hu is hu із них.
І поки не помітили підміну,
Він вже не знав як скласти собі ціну.
Аж раптом його кинули – в смітник,
А на столі з”явився Чистовик.
- А як же всі теорії, слова?
Й доведення – в Чистовику ж нема?!-
Кричав почервонілий Чорновик,
Аж поки в полум”ї останній лист не зник.
- На все це в мене відповідь чітка –
Створила нас обох Людська Рука,
І визначила кожному з нас Долю –
Ти – базис, ну , а я- всьому Основа.
Ось так і між людей ведеться-
Лиш хтось високо- забереться,
Одразу тих забуде, хто без втоми
Йому творили виборну платформу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291540
Рубрика: Байка
дата надходження 08.11.2011
автор: Neteka