***
Кажу́ іти?!.. Не йди, благаю!!!
Жену́?.. Не слухайся, молю́!
- Сама ж!..
- Та знаю, любий, знаю!..
- Та ж я!...
- Пробач! Я так люблю́!..
- Чому ж?
- То – гнів! Немов тума́ни,
Розвіються – і інший світ…
- Але ж… Так ки́датись словами?!..
- Я – ненавмисне! Зовсім! Ні!
- То обіцяй!..
- Я… постараюсь…
- Ще раз!..
- Не буду, милий, вже!!!
- Ти – дивна…
- А чи я не знаю?..
- Невже так можна???
- Так… авжеж…
- Ну добре…
- Ти – моє кохання!
- Ходи… обні́му…
- Вже!!! Твоя!!!
Хоч в думці: знаю, не востаннє…
Зірву́ться ще… не ті слова…
(7.11.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2011
автор: Леся Геник