Листопаде,терпкий листопаде,
Не дощи в цю відмолену тишу...
Поволокою вкрились левади,
Вітер верби плакучі колише,
Що полощуть розплетені коси
В повноводному купелі річки.
Серце спокою в осені просить,
Безголоссям гамує свій відчай...
І в безлюдді шукає відради,
Щоб полегшити спогадів ношу.
Листопаде,терпкий листопаде,
Я нічого у тебе не прошу,
Лиш забутись у тиші на грудях
(Перемеле життя,перетре)...
Коли важко довіритись людям,
Я приходжу до мудрих дерев.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291732
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Наталя Данилюк