insolito
Музикант
Чорний рояль.
Сонячна даль.
Музика cтрімка.
Сум, а чи жаль,
Що через край
ллються, бо така
В нього душа.
Та ні гроша
Десь у гаманці.
Доля чужа.
Зникне межа.
Тож навіщо ці
Мелодії рапсодії,
Як хвилі безтурботнії.
Кантати з увертюрами
і арії з ноктюрнами.
Віртуозно кожну нічку музикант токату грав.
З солов'їними ладами замість вуличних октав.
Засинали дні вразливі і котилась десь журба.
Та які ж були щасливі ДО- РЕ- МІ- і нота ФА.
Чорний рояль.
Нотна вуаль.
Трепетна рука.
Кажуть прощай
Тих, хто кохав.
В них душа крихка.
Та не дивись
Знову униз.
Там немає снів.
Тільки удвох –
Музика – Бог.
Ти ж цього хотів
Мелодії рапсодії,
Як хвилі безтурботнії.
Кантати з увертюрами
і арії з ноктюрнами.
Віртуозно кожну нічку музикант токату грав.
З солов'їними ладами замість вуличних октав.
Засинали дні вразливі і котилась десь журба.
Та які ж були щасливі ДО- РЕ- МІ- і нота ФА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291744
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Віктор Ох