Ми - надо́вго!!!
І поча́ли:
Це – в «смітя́рку!.. Це – на «sále»…
То – у «цех» - «розчленувати»!
А он те – трісь-трісь – зламати!..
Аркуш – клапті – не годиться!!!
Ця історія «на Гриця»!..
Не «шано́ваного» панства,
Що так ба́гне… «панібратства»…
І поча́лося… ламання:
Утиска́ння… розтя́гання…
«Гороши́нові» матраци!..
«Перекро́єні» абзаци…
І торо́чать : «Ось – «нетлі́ння»!!!
Це – майбутнє!... (покоління?..)
Забезпечене до шиї!!!..."
… Розгребсти́ б колись «помиї»…
І «тлума́чку» «мє́сних» вбогу:
- Не «прохо́дом»!!! Ми – надовго!!!
Хоч утіха – не на все!!!
Є надія… «пронесе́»….
(9.11.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291797
Рубрика:
дата надходження 09.11.2011
автор: Леся Геник