Пробач, я посміла танути
На сонці, що зветься Ти,
Та знову і знову глянути
У небо мені кортить...
Пробач, океане безмежний,
Тебе по краплині п'ю,
і в хвилях твоїх бентежних
Солону печаль топлю...
Пробач, небокраю далекий,
Що лину повз тебе я,
Єдина моя небезпека -
Забути твоє їм'я...
Літо, 2004.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2011
автор: Melitop_olka