Говори…
я люблю її щиру,
Різнобарвну, п’янку, живу,
І «о» досконале – без міри,
І келишок літери «у».
Короноване «й» на троні
І «с» – у небі нічнім.
Які ж ви м’які й безборонні,
Вогниста із вас лише «і».
А ще «м» разом з «л» скелясті,
Смішне клаповухеньке «ф»,
І для вас немає напасті
Гірше, ніж обрусєнія рев.
По місточку над «т» щодуху
Шестиніжка потішна – «ж».
Та невже в тобі вистачить духу
Поміняти це все на чуже?
Як дитинно над «ї» стежать очі,
Як тебе обнімає «х»!
Говори!
Я навчу тебе! Хочеш?
Говори! Говори! Не тікай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291891
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.11.2011
автор: Ярочка