Ми вкладаємо біль у рядки,
Мов чорнило ми сльози збираєм,
Наші букви немов ті рубці,
Що як пам'ять по тілу кидаєм.
Ми пишим те, що відчуваєм,
І аж до крові рве по тілу,
Пом'яту душу від кохання,
Таку забуту і зітлілу.
В вірші ми хочем передати,
Що за любов на все готові,
І до кінця буде́м стояти,
До поки сила буде в слові.
Та за віршами не сховатись,
Й з рядків стіну не збудувати,
А просто вистраждати біль,
Щоб знову зміг ти покохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292131
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Чорний Кіт