***
Твої́х очей сліпі шибки́…
Ти бачиш тільки форму… Браво!!!
А то – лиш пафос! Лиш оправа!
Убра́нство вбого в «недумки»…
А ти горланиш: видно суті!
На всіх розклеєних стовпах…
Ото вже майстер!.. Ох і ах!..
То – велич суті!.. «шти́блекруті»…
І що тобі сказати, У́ме?!
Вдавитись словом!.. Все намарне…
Коли вже чимось є бездарне
Й зразковим стало нерозумне!..
(8.11.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292135
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Леся Геник