І чорний сум мов ворона крило,
Ятрить мою безвільну душу,
А я пишу,
І поки ще жива, писати мушу.
Як важко жить без талану на білім світі,
О Боже! Підкажи де мій талан?
Що я не бачу радості людської,
Лишень не правду і обман.
Життя таке важке все пережите,
Мов страшний сон, або якась химерна гра,
Поламана і перебита, моєї юності пора.
Мов та іржа, сум душу роз’їдає,
Із серця біль на зовні виринає,
І в глибині років ховатися не хоче,
Чому все так? Скажи мені, святий мій Отче?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292168
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Валента Коськівська