Вже все, немає більш рядків,
Твій роздум я смутком розділив,
Глас метушні моєї онімів,
І порох в безодню ночі сплив.
Вже стертий пил з блідих думок,
Лишилось – зірвати маски із лиця.
Солодкий шмат вагання змок
Під градом букв простого папірця.
А букви ті – душевний блиск,
Затьмарений невірою й облудом,
Душі шаленість – єдиний зиск
Поза очей зневіри брудом.
Вже все, злетіли маски геть,
Відвертість ночі – місяця й зірок
Постали з лукавством в герць,
До правди лишився один лиш крок.
Після прочитання віршів готеси гуцулки Ксені
10. 11. 2010 р., близько 23 год.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292179
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Ярослав Дорожний