Ця гра називається Pain-ball
Суть її полягає у тому,
Хто на сітці усіх меридіанів,
Широт і часових поясів –
Закине себе якнайдалі.
Ти кажеш, що місяць –
Це не багато.
Пів – року – пусте.
Життя –
Та скільки їх в тебе ще буде!
Я слухаю. Мовчки киваю,
І замість слів із мого роту
Вилітають пташині зграї,
Випливають риби,
І виповзають якісь люди.
Я бережу тобі вірність,
Поки я тобі вірю.
А для інших – я Барбі,
В якої між ніг нецікава
гладенька пластмаса.
Ти кажеш, що місяць –
Це не багато.
Пів – року – пусте.
Життя –
Та скільки їх в тебе ще буде!
Я слухаю. Мовчки киваю.
А ти проникаєш у мене,
Як радіація. Як щастя.
Я цілую тебе.
Ти вибиваєш мені зуби.
Ця гра називається Pain-ball.
Переможців у ній не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292218
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2011
автор: Наташа Воронова