Тримаешся, наче з останніх сил.
А там десь дитина на сходинках плаче.
І як заспокоїтись ти б не просив
У неї проблеми, можливо, ще тяжчі
ніж купа твоїх. Бо вони найщиріші.
Дорослі забули, як бути дітьми.
Як страшно, коли тільки тиша і тиша
Як боляче падати, боляче йти.
Ну що твої гроші, кар*єра, робота?
Так просто не витратиш ти жодну мить.
...У неї терпіння і вічна турбота -
Над пташкою плаче, що вже не злетить.
11.11.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292277
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2011
автор: Анна Кириленко