Неначе знову я мала
Тягнусь на дерево за хрущом.
Ось і мама ще зовсім молода
Стоїть із сплетеним вінком.
А я кричу:Матусю рідна!
І ми йдемо стежкою в сад.
Вертаючись несемо відра,
В яких доспілий виноград.
Малою любила їсти я суниці,
Ходити босоніж по траві.
Пити холодну воду їз криниці,
Грати хованки і вище землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292346
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2011
автор: Олеся Вишня