Загублений в пожовклім листі слід,
Що його ти залишила, мов на згадку,
Серце зболене перемінює на лід,
Де ділась радість кожного світанку?
В зів’ялих травах спить моя любов,
Її стоптав байдужості кулак.
Чи оживуть ці квіти влітку знов,
Чи нашої недолі це є знак?
Наші спогади украв буремний вітер,
Гілля роздягнених дерев ним обагрив,
Наші мрії, — неначе діти,
Біля дверей «забуття» він залишив.
Чи ще хоч щось залишилось у мене
Попри зубожілу мою душу?
Вернись, благаю, любове-нене,
З тобою обвінчатися я мушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292508
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2011
автор: Богом Даний