Зима почуттів

Загублений  в  пожовклім  листі  слід,
Що  його  ти  залишила,  мов  на  згадку,
Серце  зболене  перемінює  на  лід,
Де  ділась  радість  кожного  світанку?

В  зів’ялих  травах  спить  моя  любов,
Її  стоптав  байдужості  кулак.
Чи  оживуть  ці  квіти  влітку  знов,
Чи  нашої  недолі  це  є  знак?

Наші  спогади  украв  буремний  вітер,
Гілля  роздягнених  дерев  ним  обагрив,
Наші  мрії,  —  неначе  діти,
Біля  дверей  «забуття»  він  залишив.

Чи  ще  хоч  щось  залишилось  у  мене
Попри  зубожілу  мою  душу?
Вернись,  благаю,  любове-нене,
З  тобою  обвінчатися  я  мушу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292508
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2011
автор: Богом Даний