Сумні,безлистяні дерева,
І гола,неприкрита вись,
З диким криком,звіриним ревом,-
Ти падаєш з небес униз!
Хто вигадав цю невагомість,
хто її бачив:тремтливу і живу!?
Якби хтось заглянув в твою підсвідомість,
Побачив би там:
Криваве сонце скинуте в траву!
Побачив би там:
Твою заплакану змучену душу,
розірвану,на шмаття,
Дельфіна,полишеного на суші,
без права каяття!
09.11.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292516
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.11.2011
автор: Той,що воює з вітряками