Вітер бушує,завіває розгнівано.
Гойдає віття, жовто листих дерев.
Роки злетіли зробили нас сивими
Ну, а зима завірюхами білими
Нам нагадає, частенько про них.
Падає небо в наповнений келих,
Холодний погляд іскринка ж в душі.
Відблиск вогню мов танок запізнілий,
Думки промчать весь тернистий свій шлях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292526
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2011
автор: Вразлива