Білі і чорні
Торкаються струн,
Білі і чорні
Розвіють мій сум.
Магія звуків. Предивна мелодія.
Граєш на нервах? Занадто мінорно.
І не вдалася гротескна пародія.
Білі і чорні
Гра між собою,
Біле і чорне
Їх поле бою
Падає ферзь. Ти порушуєш правила.
Я не промовчу – надії на те ілюзорні.
Ти пропустив – на цей раз я ударила.
Білі і чорні
Звуки роялю,
Білі і чорні
Складки вуалі.
Так, це моя найновіша обновка.
Сильні й лукава я в цьому сезоні.
Ти був таким. Ну то що ж? Рокіровка?
Чорні і білі
Граємо знов,
Чорні і білі
Помста й любов.
Перше чи друге? Комусь вибирати,
Зваживши все, а не в дикім свавіллі.
Ти ставиш шах? Стережись тоді мату.
Чорні і білі
Туш і перо,
Чорні і білі
Ти не П’єро?
Ну і я також тобі не Маруся.
Геть сентименти і сльози невмілі.
Ти ще смієшся? А я знову злюся.
Чорні і білі
Світло і тьма,
Чорні і білі
Третіх нема.
Не розрізнити вже правду й обман.
Граємо вічно. І гра світлотіні
Недописала цей наш авантюрний роман.
11.11.11.
Писалося якраз об 11й годині увечері. Тобто, під час футболу. Так прийшло натхнення. Думала, що буде перемога, але зіграли в пат. Теж непогано. В усякому разі, першому матчу, зіграному на новому Олімпійському, присвячується.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2011
автор: Анастасія Витрикуш