Любов запітніє як скло, ми її рукавами
від вологи та сорому витремо.
Долоня залізе у кишеню, відчуваючи в ній
тепло.
Вуста до тріщин пекучі й обвітрені.
Якщо твоє серце ще досі unlocked,
а сум виливається з-під повік солоними літрами
засвой цей важкий урок і почни життя
з легких, сонячних ранків босоніж по пристані
почни його пошуком нової істини.
Десь на початку Гоа у маленькому бунгало
чи з гарячого вина в самому центрі Аляски.
Твоя душа - найбільший скарб нібелунгів,
захована поміж щілин земної кори, виливається
магмою. Знаєш,це коли він зранку дзвонить,
так нетерпляче дивуючись:
-Чому ти ще досі не вдягнена?Збирайся, мерщій!
І не забудь захопити з собою закордонний паспорт.
Любов як історія Екзюпері загорнеться обережно в сувій,
любов іноді надто схожа на казку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292579
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2011
автор: Леона Вишневська