О «блудні діти» нашої Вкраїни,
Сини і доньки, горе вам усім.
Розкидала вас доля
По кутикам Землі і
Торонто чи Сицилія
Тепер ваш «другий дім».
А тут у бідності живуть стара матуся
І батько ваш, сльоза в нього бринить,
Коли говорять «я за них молюся»,
В руках їх ваша фотографія тремтить.
Вони в своїх молитвах просять Бога
Здоров’я вам й внучатонькам своїм
Щоб обминала вас біда недобра,
Лише хороше щоб приходило в ваш дім.
А ще тихенько, зовсім непочутно
Благають нашого Отця
Бо так вже важко, так вже скрутно
Скорішого для себе і найлегшого кінця…
І навіть коли Бог почує їх молитви,
Й до нього полетить замучена душа,
Не ви закриєте небіжчикові очі –
Чужі сусіди чи віддалена рідня…
А ви прийдете, коли все минеться:
Могила вже осіла - втрамбувалася земля.
І сльози зроните гіркі із свого серця,
Прощання і прощення зроните слова…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292711
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2011
автор: ватра