Мене купує осінь в літа.
До ніг лягає золотий листок.
Та ні! Боюсь продешевити.
Не знаю, а чи вистачить і сто.
Яких там сто! Вона багата –
Простелить килим дорогий мені.
Не усвідомлюючи втрати,
Ступлю…
За решту з літа - теплі дні.
Усе. Купила до останку.
Причинна, йтиму на примарний блиск.
Отямлюсь (пóдруга? коханка?),
Як холодно пригорне падолист.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292770
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2011
автор: olesyav