Осінній день так швидко догорає,
Говорячи: «Прощай!..»
Чому – не знаю…
Зачекай!
Вітру порив зриває з дерев листя.
Спинися,
Маю ще багато що тобі сказати.
Скувало кригою уста…
Вони не зможуть більше закричати,
Пора не та.
Нехай, скажу колись.
Зникає слід. Лапатий сніг.
До ніг
Стелись.
12.11.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292827
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 13.11.2011
автор: Анастасія Витрикуш