Тиха актова зала.
Сцена вільна пуста.
Тиша нігті кусала.
Тиша тут не була.
Щось зірвалось - все стихло,
Й лиш мовчання мовчить,
Лиш в останній кімнаті
Ще іскринка тріщить.
Там під мороком ночі
Хтось ховає слова.
Там під місячним світлом
Доля бродить сумна.
Під прицілом покори,
Під прицілом думок,
Чути витерті кроки,
Що не бачать зірок.
Там молитва лунала
Десь до неба, у вись,
Там людина благала:
В людини: «Спинись!»
Десь під дахом у леті
Зупинялись слова,
Розбивались на іскрили
І палили уста -
Закривавлені ріки
По Землі полились,
А людина благала
В людини: «Спинись!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292899
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2011
автор: Сонячний Янгол