Я заважати не буду, лети,
Бо разом наші крила завеликі.
Прости за те, що прагну висоти.
Що не лишуся в суєті безликій.
Сама порину високо між хмари
І буду пити цю глибоку вись,
І буду серця рахувать удари . . .
Захочеш бути поруч – підіймись .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292918
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.11.2011
автор: Ірина Шинкарук