За лінією горизонта,
За мостом, що видніється в тумані,
Склав величезні крила сірий птах,
Ховається в обмані.
Він сам, і рідні полетіли,
Його лишили зимувать на самоті.
Він сам, вони його з собою не забрали,
Він ніби вже не тут... у нішому житті.
Холодна ніч заснути не давала,
Та все ж під ранок сон побачити зумів.
В якому величезний сірий птах,
Із рідними разом за горизонт летів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293036
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2011
автор: fuko`