Болить душа і рветься з тіла,
Хоче летіти в простір на поля
Та тільки зламанії крила
Болять, і тягне вниз свята земля.
Гріхи тяжіють за плечима
Днів нескінченних дебела в'язка,
Жага до волі незборима,
Мов із дитинства забута казка.
В лузі дзвенять блакитні роси,
Ранковий вітер душу холодить,
Лягають мрії в густі покоси,
Та якась птаха в лісі голосить.
Чому тобі, душа, боліти?
Дивись життя буяє, всюди тут,
Чом, скажи, так хочеться летіти,
В чужі простори, де тебе не ждуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293272
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2011
автор: Ольга Сільчук