Дорога до тебе
пропахла зимовими соснами,
цей запах бентежить
мої захмелілі думки...
Куди ж ти поділась,
куди заховалася,осене?
На теплій щоці
ще не вистиг твій доторк руки.
Ще вгадую стукіт
твого перестиглого серця,
вслухаючись в ритми
по склі сивогривих дощів...
У голуба щастя
в польоті зламалися крильця,
мій образ у серці твоєму
на попіл згорів.
Ніщо не змінилось-
земля,як раніше,ще крутиться
і світ не розпався,
мов люстро,на друзки дрібні.
О,як же я хочу
сховатись де-небудь,забутися!..
Розвіятись снігом
між цих пересипаних днів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293404
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.11.2011
автор: Наталя Данилюк